Художниця апелює до смислових та сутнісних складових такого явища як карусель. Прослідковуючи історію трансформації цього виду розваги, Василина ставить запитання: «Якою б могла бути Карусель сьогодення?». Войовнича, як в XVI столітті, чи безтурботно-бутафорна, як після XVIII століття, або ж докорінно нова — прагматично- чи цинічно-споживацька? Фігури ошкурених істот, призначених виключно для розваг та побутових цілей, художниця збиратиме зі скляних «кісток» та тонкої, вразливої немов епідерміс оболонки.
Об'єкти, у яких неначе забрали все, продовжують виглядати як щось казкове та недосяжне. Розмітки, лінії та цифри, якими розкреслена плоть, натякають чи то на просту інструкцію для споживання, чи то на омріяні параметри тіла. Кожну з тварин даної каруселі вкриває «Золоте руно» — скарб сучасності. І лише придивившись більш уважно, починаєш розуміти, що ця гламурна та видовищна інкрустація зроблена зі звичайнісінького сміття.